Одного разу набожна дівчина Марія з міста Назарета під час молитви побачила ангела. Він сповістив її, що Дух Святий зійде на неї і сила Всевишнього осінить її. І народиться у неї Син Божий, якому вона дасть ім'я Ісус. Марія покірно прийняла волю Господню.
Коли мало прийти на світ Боже Дитя, Марія та її чоловік Йосип вирушили до Віфлеєму, бо саме в той час за наказом римського імператора Августа відбувався загальний перепис населення всієї Римської імперії і кожен громадянин зобов'язаний був записатися там, звідки виводився його рід. Коли Марія з Йосипом прибули до Віфлеєму, то не змогли знайти ночівлі, тому змушені були зупинитися на ніч в печері, до якої пастухи заганяли в час негоди худобу. Ось тут і з'явився на світ Син Божий, Володар всесвіту, Спаситель людства Ісус.
На той час царем Іудеї був Ірод. Від східних мудреців він дізнався про народження Христа. Ірод боявся, що Дитя в майбутньому посяде його престол, і тому наказав своїм воїнам убити всіх дітей у Віфлеємі від двох років і молодше.
Ангел сказав Йосипові, щоб той разом із Марією, спасаючи Сина Божого, втік до Єгипту. Йосип так і вчинив і перебував разом із Марією та Ісусом у сусідній країні до того часу, доки не помер Ірод. Потім вони повернулися до Назарета.
Ісус ріс і зміцнювався духом, сповнюючись мудрістю у ласці Бога та людей.
Коли Ісусові виповнилось тридцять років, він прийшов на Йордан до Іоанна, щоб прийняти від нього хрещення. Коли Ісус виходив із води, то Дух Божий у вигляді голуба зійшов на Нього і одночасно почувся голос із небес: "То Син Мій улюблений, якого Я вподобав".
Після хрещення Ісус постився сорок днів і сорок ночей в пустелі. За допомогою слова Божого та молитви Він переміг спокуси сатани і почав проповідувати. За ним слідувало багато людей із різних місць. Він учив їх та сцілював від хвороб. Син Божий вибрав собі дванадцять учнів, щоб вони повсюди були з Ним. Він посилав їх на проповіді й дав їм владу сцілювати хвороби та виганяти нечистих духів. Три роки Ісус Христос учив на землі, сповіщаючи Євангеліє, Благу вість. Він говорив людям про їхнє гріхопадіння, необхідність покаяння та повернення до Бога, про те, що Бог — це любов. Він так полюбив світ, що віддав Сина свого, щоб усякий, віруючий в Нього, не загинув, а мав життя вічне.
Фарисеї та книжники, яким не до вподоби були сповнені благодаті слова та діла Христа, шукали неправдивих свідчень проти Ісуса, щоб стратити його. Ісуса Христа звинуватили в тому, що він розбещує народ, забороняє віддавати податі кесарю, називаючи себе Христом Царем. Його розіп'яли на хресті на горі Голгофа поруч із двома розбійниками. Син Божий спокійно прийняв волю Отця Небесного, бо Він знав, що жертвує собою, щоб спасти людство. Христос помер в п'ятницю ввечері, а вдосвіта в неділю воскрес із мертвих.
Протягом сорока днів після свого воскресіння живий Ісус з'являвся, робив дива та розповідав про Царство Боже. Він наказав апостолам не виходити з Єрусалима, доки не зійде на них Дух-Утішитель, після чого вони почнуть проповідувати Євангеліє по всій землі. На сороковий день після воскресіння Ісус вознісся на Небеса.
