Технології розвитку критичного мислення. «Кубик Блума»

Технології розвитку критичного мислення.

«Кубик Блума»

            

Бенджамін Блум ( народився 1913 року) – американський психолог, педагог, викладач, професор Чиказького університету.

             Після Другої світової війни група американських педагогів і психологів під керівництвом Б. Блума розробила правила чіткого й однозначного формулювання і впорядкування цілей навчання. Вони визначили цілі когнітивної групи, цілі афективної групи (вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо) та цілі психомоторні (навички письма, мовні, фізичні, трудові навички). 

           Цілі когнітивної групи можуть бути виражені через такі елементи засвоєння, як:

    ·         розуміння,
·         відтворення,
·         застосування,
·         аналіз,
·         синтез,
·         оцінка.  

           Система Бенджаміна Блума може бути представлена через технології: «Кубик Блума», «Ромашка Блума» та у вигляді таблиці.

           Прийом розвитку критичного мислення учнів «Кубик Блума» універсальний. Його можна використовувати на початку уроку, під час переходу до основної частини або наприкінці її для остаточного осмислення матеріалу учнями.

1.     Знадобиться звичайний паперовий куб, на гранях якого написано:

 Назви.
 Чому.
 Поясни.
 Запропонуй.
 Придумай.
 Поділися.

2. Формулюється тема уроку. Тобто тема повинна визначити коло питань, на які доведеться відповідати.
3. Учитель кидає кубик.  Грань, що випала, вказє на те, якого типу питання слід задати. Зручніше орієнтуватися по слову на грані кубика – з нього і має починатися питання.

                                              Класифікація питань
           Прийом розвитку критичного мислення “Кубик Блума” унікальний тим, що дозволяє формулювати питання  різного характеру.
Назви. Передбачає відтворення знань. Це найпростіші питання. Учневі пропонується просто назвати предмет, явище, термін і т.д. Ніякого аналізу, тільки репродукція прочитаного раніше матеріалу.

·        Назви дати описаних подій.

·        Назви персонажів прочитаного твору.

·        Назви плоскі геометричні фігури.

Чому. Це блок питань дозволяє сформулювати причинно-наслідкові зв’язки, тобто описати процеси, які відбуваються з зазначеним предметом, явищем.

·        Чому подану фігуру називають трикутником?

·        Чому головний герой відреагував саме так?

·       Чому взимку птахи відлітають у теплі краї?
Поясни. Завдання схоже на «Чому?», але відповідь не зможуть учні знайти в тексті, даведеться думати самостійно. Питання уточнююче. Воно допомагає побачити проблему в різних аспектах і сфокусувати увагу на всіх сторонах заданої проблеми. Додаткові фрази, які допоможуть сформулювати питання цього блоку: Ти дійсно думаєш, що …   Ти впевнений, що …

·        Ти впевнений, що у всіх випадках після букви “м”  перед “я” пишуть апостроф?

·        Поясни цінність цього відкриття для людства.

·       Поясни хід думок головного героя.
Запропонуй. Учень повинен запропонувати своє завдання, яке дозволяє застосувати те чи інше правило. Або запропонувати своє бачення проблеми, свої ідеї, альтернативне вирішення проблеми. Тобто, учень повинен пояснити, як використовувати ті чи інші знання на практиці, для вирішення конкретних ситуацій.

·        Запропонуй, де і як можна використовувати таблицю множення? Для чого тобі може знадобитися знання про текст?

·       Запропонуй спосіб, як можна досягти кращого результату?
Придумай – це питання творчі, які містять в собі елемент припущення, вигадки. Учням доведеться по максимуму застосувати власне творче мислення, фантазію.

·        Придумай, що буде, якщо на Землі зникнуть всі джерела прісної води. Придумай рими до цього слова.

·        Придумай, яка могла би бути кінцівка казки, якщо б Лисиця не з`їла Колобка.

·       Придумай інші назви даним винаходам.
Поділися – питання цього блоку призначені для активації розумової діяльності учнів, вчать їх аналізувати, виділяти факти і наслідки, оцінювати значимість отриманих відомостей, акцентувати увагу на їх оцінці. Питанням цього блоку бажано додавати емоційне забарвлення. Тобто, сконцентрувати увагу на відчуттях і почуттях учня, його емоціях, які викликані названою темою.

·        Поділися, що ти відчуваєш, коли чуєш музику Моцарта?

·        Поділися, чому ти вибрав саме цю тему?

·        Поділися, які в тебе виникли емоції під час читання цього фрагменту?

У четвертому класі кубик Блума можна представити у вигляді таблиці. 

Учням пропонують заповнити таблицю питаннями відповідного типу. Потім на занятті вони обмінюються складеними таблицями і аналізують відповіді однокласників.

         В початкових класах замість стандартних запитань можна використовувати наступні:
Опиши. Форму, розмір, колір і т.д.
Порівняй. Тобто, порівняй заданий предмет або явище з подібними, вкажи подібності та відмінності.
Назви асоціацію. З чим асоціюється у тебе даний предмет, явище?
Зроби аналіз. Тобто, розкажи, з чого це складається, як зроблено тощо.
Застосуй. Приведи приклади використання або покажи застосування.
Оціни. Тобто, вкажи всі “плюси” і “мінуси”.  

              Практика показує, що прийом дуже подобається учням, вони швидко освоюють техніку його використання. А вчителю цей прийом допомагає розвивати навички критичного мислення та в активній і цікавій формі перевіряти знання і вміння учнів.

Використані джерела:

https://vseosvita.ua/news/igrovij-kubik-bluma-dla-nus-2792.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%91%D0%BB%D1%83%D0%BC_(%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3)

https://4brain.ru/blog/blooms-cube/