Старий Новий рік. Історія, традиції святкування (для початкової школи)

             Старий Новий рік. Історія свята, традиції святкування. Календарі: Юліанський та Григоріанський  (Оповідання для учнів початкової коли)

Перший римський календар у 738 році до н. е. запровадив  Ромул, засновник міста Рим. В такому календарі налічувалось  десять місяців, кількість днів у яких почергово мінялась з 31 до 30.

          Так тривало чверть століття. Але у 713 році до н. е. другий римський цар Нума Помпілій додав до календаря ще два місяці. Проте поява януарія, в якому було 29 днів, і фебруарія (28 днів) ситуацію не виправила. Парні числа у римлян вважались нещасливими, тому у кожному другому місяці кількість днів була зменшена з 30 до 29. Було постановлено час від часу вважати, що у фебруарії то 23 дні, то 24, а регулювати різницю між календарним і астрономічним роком мав т. зв. вставний місяць — інтеркалярій, тривалістю 27 днів, що слідував після фебруарія.

           Як бачимо, з таким календарем можна заплутатися.

           Близько 304 року до н. е.  Гней Флавій намагався зробити календар більш зручнішим, але в календарі все одно були неточності.

          

           Отримавши повноваження керівника терміном на десять років, Юлій Цезар, запросив до Риму кращих вчених для вирішення проблеми календаря. Невтомно працювати Олександрійські (єгипетські)  астрологи, науковці. І в 45 році до н.е. набув чинності Юліанський календар.

            Однак, виявилося, що в ньому є неточність.  У 1563 році 226-ий Папа Римський Григорій XIII (1502-85) затвердив план виправлення помилки. Над календарем довго працювали.  Реформа календаря була підписана і урочисто проголошена 24 лютого 1582 року. Календар отримав назву Григоріанський.   

            На Григоріанський календар переходили усі країни поступово. Першими почали користуватися цим календарем Італія, Іспанія, Франція, Португалія.

            В 1918 році на Григоріанський календар перейшли Українська Народна Республіка та Росія. І лише в 1949 році цим календарем розпочали користуватися жителі Китаю.

            Поява нового календаря вплинула на життя усіх людей, адже змінилися дати святкування усіх свят: Різдво, Новий рік та інші свята відзначали в інші дні.

            

            Наприклад, Новий рік почали відзначати 1 січня. Але люди багато років святкували його в інший день, і важко було змінити цю традицію. Вирішили святкувати Новий рік два рази: вночі з 31 грудня на  січня, як вказано в новому Григоріанському календарі, і вночі з 13 січня на 14 січня, як сказано в старому Юліанському календарі, тому й називають Старий Новий рік, бо відзначають за старим календарем.

            Святкують його, дотримуючись усіх старих традицій. Споконвіку на Старий  Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, звідси і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році. Ввечері 13 січня дівчата ходять по хатах і щедрують. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров'я і благополуччя. Зранку 14 лютого починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходять родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячують фруктами та іншими гостинцями, грошима. Також вважається, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік - тоді буде і хороший урожай, і в хаті лад.