Старий Новий рік. Історія свята, традиції святкування. Календарі: Юліанський та Григоріанський (Оповідання для учнів початкової коли)
Перший
римський календар у 738 році до н. е. запровадив Ромул, засновник міста Рим. В такому календарі налічувалось десять
місяців, кількість днів у яких почергово мінялась з 31 до 30.
Так тривало чверть століття. Але у 713 році до н. е. другий
римський цар Нума Помпілій додав до календаря ще два місяці. Проте поява
януарія,
в якому було 29 днів, і фебруарія (28 днів) ситуацію не
виправила. Парні числа у римлян вважались нещасливими, тому у кожному другому
місяці кількість днів була зменшена з 30 до 29. Було постановлено час від часу
вважати, що у фебруарії то 23 дні, то 24, а регулювати
різницю між календарним і астрономічним роком мав т. зв. вставний місяць — інтеркалярій,
тривалістю 27 днів, що слідував після фебруарія.
Як
бачимо, з таким календарем можна заплутатися.
Близько
304 року до н. е. Гней Флавій намагався зробити календар більш
зручнішим, але в календарі все одно були неточності.
Однак,
виявилося, що в ньому є неточність. У
1563 році 226-ий Папа Римський Григорій XIII (1502-85) затвердив план виправлення
помилки. Над календарем довго працювали.
Реформа календаря була підписана і урочисто проголошена 24 лютого 1582
року. Календар отримав назву Григоріанський.
На
Григоріанський календар переходили усі країни поступово. Першими почали
користуватися цим календарем Італія, Іспанія, Франція, Португалія.
В 1918
році на Григоріанський календар перейшли Українська Народна Республіка та
Росія. І лише в 1949 році цим календарем розпочали користуватися жителі Китаю.
Поява
нового календаря вплинула на життя усіх людей, адже змінилися дати святкування
усіх свят: Різдво, Новий рік та інші свята відзначали в інші дні.
Святкують його, дотримуючись усіх старих традицій. Споконвіку на Старий Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, звідси і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році. Ввечері 13 січня дівчата ходять по хатах і щедрують. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров'я і благополуччя. Зранку 14 лютого починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходять родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячують фруктами та іншими гостинцями, грошима. Також вважається, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік - тоді буде і хороший урожай, і в хаті лад.