Орієнтовний перелік дитячої літератури

для учнів та учениць, які закінчили 3 клас

                                                                                          

1.    Ернест       Сетон-Томпсон. Оповідання «Чинк»
2.    Даніель Дефо. Роман «Робінзон Крузо»
3.    Галина  Манів «Подарунок святого Миколая»
4.    Ірина  Жиленко. Повість-казка «Новорічна історія»
5.    Жуль Верн. Роман «Навколо світу за вісімдесят днів»
6.    Марк Твен. Повість «Принц і злидар»
7.    Всеволод Нестайко. Пригодницька повість «Тореадори з Васюківки»
8.    Ярослав Стельмах «Ловись, рибко!» (уривок повісті «Найкращий намет»)
9.    Великі українці. Уривок повісті О. Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу»
10.                      Остап Вишня «Моя автобіографія»

Старий Новий рік. Історія, традиції святкування (для початкової школи)

             Старий Новий рік. Історія свята, традиції святкування. Календарі: Юліанський та Григоріанський  (Оповідання для учнів початкової коли)

Перший римський календар у 738 році до н. е. запровадив  Ромул, засновник міста Рим. В такому календарі налічувалось  десять місяців, кількість днів у яких почергово мінялась з 31 до 30.

          Так тривало чверть століття. Але у 713 році до н. е. другий римський цар Нума Помпілій додав до календаря ще два місяці. Проте поява януарія, в якому було 29 днів, і фебруарія (28 днів) ситуацію не виправила. Парні числа у римлян вважались нещасливими, тому у кожному другому місяці кількість днів була зменшена з 30 до 29. Було постановлено час від часу вважати, що у фебруарії то 23 дні, то 24, а регулювати різницю між календарним і астрономічним роком мав т. зв. вставний місяць — інтеркалярій, тривалістю 27 днів, що слідував після фебруарія.

           Як бачимо, з таким календарем можна заплутатися.

           Близько 304 року до н. е.  Гней Флавій намагався зробити календар більш зручнішим, але в календарі все одно були неточності.

          

           Отримавши повноваження керівника терміном на десять років, Юлій Цезар, запросив до Риму кращих вчених для вирішення проблеми календаря. Невтомно працювати Олександрійські (єгипетські)  астрологи, науковці. І в 45 році до н.е. набув чинності Юліанський календар.

            Однак, виявилося, що в ньому є неточність.  У 1563 році 226-ий Папа Римський Григорій XIII (1502-85) затвердив план виправлення помилки. Над календарем довго працювали.  Реформа календаря була підписана і урочисто проголошена 24 лютого 1582 року. Календар отримав назву Григоріанський.   

            На Григоріанський календар переходили усі країни поступово. Першими почали користуватися цим календарем Італія, Іспанія, Франція, Португалія.

            В 1918 році на Григоріанський календар перейшли Українська Народна Республіка та Росія. І лише в 1949 році цим календарем розпочали користуватися жителі Китаю.

            Поява нового календаря вплинула на життя усіх людей, адже змінилися дати святкування усіх свят: Різдво, Новий рік та інші свята відзначали в інші дні.

            

            Наприклад, Новий рік почали відзначати 1 січня. Але люди багато років святкували його в інший день, і важко було змінити цю традицію. Вирішили святкувати Новий рік два рази: вночі з 31 грудня на  січня, як вказано в новому Григоріанському календарі, і вночі з 13 січня на 14 січня, як сказано в старому Юліанському календарі, тому й називають Старий Новий рік, бо відзначають за старим календарем.

            Святкують його, дотримуючись усіх старих традицій. Споконвіку на Старий  Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, звідси і пішла інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році. Ввечері 13 січня дівчата ходять по хатах і щедрують. Щедрувальники вітають усіх з наступаючим святом і бажають багатства, здоров'я і благополуччя. Зранку 14 лютого починають ходити хлопчики-посівальники. Вони ходять родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна вимітати до заходу сонця. Посівальникам віддячують фруктами та іншими гостинцями, грошима. Також вважається, що першим 14 січня в будинок повинен заходити чоловік - тоді буде і хороший урожай, і в хаті лад.

Технології розвитку критичного мислення. «Кубик Блума»

Технології розвитку критичного мислення.

«Кубик Блума»

            

Бенджамін Блум ( народився 1913 року) – американський психолог, педагог, викладач, професор Чиказького університету.

             Після Другої світової війни група американських педагогів і психологів під керівництвом Б. Блума розробила правила чіткого й однозначного формулювання і впорядкування цілей навчання. Вони визначили цілі когнітивної групи, цілі афективної групи (вони виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності тощо) та цілі психомоторні (навички письма, мовні, фізичні, трудові навички). 

           Цілі когнітивної групи можуть бути виражені через такі елементи засвоєння, як:

    ·         розуміння,
·         відтворення,
·         застосування,
·         аналіз,
·         синтез,
·         оцінка.  

Цікава перерва. Новорічний кросворд

Новорічний кросворд (ключові слова: Новий рік)
    

1     Він - не лялька й не людина,

На снігу стояти звик.

В нього ніс – смачна морквина,

Хто це? Звісно… (сніговик)

2     По стежині, по дорозі

Бігти я у них не в змозі,

По снігу не йдуть, як слід:

До вподоби – тільки лід. (Ковзани)

3     Лід на річках,

Сніг на полях,

Віхола гуляє –

Коли це буває? (Взимку)

4    Що то за віз,

Що  без коліс.

Влітку відпочиває.

Взимку дітей катає. (Сани)

Чи повинно в школі бути завжди весело?

                  Чи повинна школа перетворюватися на центр для розваг?  Чи повинно в школі бути завжди весело? Чи повинна школа готувати учнів до життя?

                   Відповіді на ці запитання будуть суперечливими.