"Важкі діти" та корекція їх поведінки

Хтось, колись, повинен відповісти,
Висвятив правду, істину розкривши,
Що ж таке - важкі діти?
Вічне питання і хворий як нарив.
Ось він сидить перед нами, дивіться,
Стиснувся пружиною, зневірився він,
Немов стіна без дверей і без вікон.
Ось вони, головні істини ці:
Пізно помітили ... пізно врахували ...
Ні! Не народжуються важкі діти!
Просто їм вчасно не допомогли.
                                С. Давидович

Вираз «важкі діти» дуже часто зустрічається в сучасному науковому і повсякденному побуті, однак ні педагогіка, ні психологія не може дати однозначне визначення цьому поняттю.
Тому сучасна педагогіка слова «важкі діти», «важка дитина» намагається використовувати як можна рідше, замінюючи їх словами «діти групи ризику», «педагогічно запущених діти», «соціально занедбані діти» або «діти нестандартної поведінки».

Важкі діти - це ті, чия поведінка відхиляється від прийнятих у суспільстві стандартів і норм. Вчені та практики до цієї групи відносять дітей різних категорій. Це і діти з яскраво вираженими здібностями, яких зазвичай називають обдарованими, і діти, які мають різного роду проблеми: гіперактивної дитини теж можна вважати важкими дітьми.

Важкі діти завдають багато клопоту й неприємностей оточуючим. І від цього страждають не тільки оточуючі, а й сама дитина. Постійні зауваження, погрози покарати не покращують її поведінки, інколи спричиняють нові конфлікти.
Критерії виявлення важких дітей:
1. Дитині важко тривалий час утримувати увагу.
2. Зазнає труднощів щодо організації.
3. Часто губить речі.
4. Уникає таких завдань, які потребують розумового напруження.
5. Постійно вовтузиться.
6. Виявляє занепокоєння (постукує пальцями, рухаеться в кріслі, бігає)
7. Дуже балакуча.
8. Починає відповідати, не дослухавши питання.
9. Не здатна дочекати своєї черги, перебиває.
10. Поведінка недостатньо керована правилами.
11. Часто змінюється настрій.
12. Багато речей виводять з рівноваги.
13. Подобається робота, яку потрібно виконати швидко.
14. Часто відчуває, що їй усе набридло.
15. Може наговорити грубощів батькам, вчителям.
16. Це людина дії, міркувати вона не любить, не вміє.
17. В іграх не підпорядковується загальним правилам.
18. Любить організувавути і верховодити.
Оскільки такі діти рухливі, кмітливі і швидко схоплюють поверхневу інформацію, батьки часто думають, що навчальна програма в школі для них легка і вони записують дитину на різні факультативи, гуртки. ґоднак завищені вимоги до навчання часто ведуть до перевтоми і навіть повної відмови від навчання.

Як з такими дітьми спілкуватися
1. Не варто відразу говорити такій дитині "ні", краще дати їй можливість вибору.
2. Якщо дитина розігралася на перерві і не хоче іти на урок, варто за декілька хвилин до початку уроку попередити, що незабаром урок, варто закінчувати гру.
3. Прийом їжі, прогулянки, виконання домашніх завдань варто виконувати в один і той же час, відомий для дитини.
4. Варто  використовувати систему заохочень і покарань.
5. З такоми дітьми потрібно багато відвертих розмов, довідуватися про її настрій, емоційний стан, про її проблеми.
6. Забезпечити рухову активність та прогулянки на свіжому повітрі. Свіже повітря допомагає дитині заспокоїтись.
7. Залучення до виконання певних дій дитини повинно бути мотивоване. Дитина повинна знати, чому вона це робить, і що буде в результаті.
8. Проводити релаксації.

Використана література:

1. http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8
2. http://ua-referat.com/%D0%92%D0%B0%D0%B6%D0%BA%D1%96_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8_%D1%85%D1%82%D0%BE_%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8
3. Початкова школа, № 3, 2015, с. 50-51.
4. З власного досвіду.