Учитель, лікар та геолог,
Письменник, слюсар чи кресляр –
Всі називають головною
Одну професію – школяр!
Бо всім відомо, що без школи,
Без знань, що мусиш там набуть,
Не станеш у житті ніколи
Тим, ким в дитинстві мрієш буть!
Останнє століття відзначається великими змінами в технологічному, інформаційному плані.
І, сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати гармонійно досконалу, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.
Педагогіка говорить, що поняття освіти – досить складне й багатоаспектне. Існує декілька визначень поняття «Освіта». В найзагальнішому визначенні освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів.
Згідно педагогіки поняття «освіта» передбачає не лише знання, уміння й навички як результат навчання, але й уміння критично мислити, творити, оцінювати з моральних позицій все навколишнє.
Видатний педагог, реформатор освіти Джон Дьюї вважав, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвинути в них критичний спосіб мислення.
Сучасні умови вимагають нового підходу до
навчального процесу. Вже з перших класів потрібно формувати в учнів
вміння самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у науковій
інформації, виробляти життєву позицію, здійснювати навчання і виховання
на сучасних принципах, у тісному поєднанні із суспільно корисною
працею.
Головним стимулом до навчання є інтерес. Навчити учнів
учитися, виробити ще в школі стійкий інтерес до знань .
У молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, розвиваються
пізнавальні сили й здібності дітей, зміцнюються їхні уміння і навички
самостійно засвоювати й осмислювати навчальний матеріал.
Найважливішою
умовою виховання цих якостей є підвищення пізнавальної активності
дітей, розвиток у них пізнавальних інтересів.
Інтерес є могутнім засобом успішного навчання й виховання, необхідною
умовою досягнення позитивних результатів інтелектуального розвитку
учнів початкових класів.
Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він
міцно пов’язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою,
пам’яттю, мисленням і волею.
Стійкий пізнавальний
інтерес допомагає учням глибоко і всебічно пізнати предмет. Розрізняють
також чотири якісні етапи розвитку інтересу :
зацікавленість ,
допитливість,
пізнавальний інтерес,
теоретичний інтерес.
Усі ці етапи розвитку інтересу змінюються, пов’язуються між собою,
співіснують у пізнанні нового. Вивчаючи пізнавальні інтереси молодших
школярів, переконалася, що дитячі захоплення різні.
Багато учнів
віддають перевагу урокам фізвиховання, малювання, співам.
Навчання є основою формування пізнавального інтересу, бо в процесі
навчання відбувається збагачення учнів новими
знаннями, розумовий розвиток молодшого учня.
Потрібно вміло захоплювати молодших школярів новими фактами, новими знаннями.
Це емоційне ставлення до пізнання, радість розумової праці –
дорогоцінний подарунок дитині. Отже, спільна, дружна робота вчителя з
батьками, особистий приклад батьків є необхідною умовою навчання і
виховання в дітей стійких інтересів, які є формуванням інтелектуальної
культури молодших школярів.
Засобом підвищення інтелектуального розвитку молодших школярів є
завдання з логічним навантаженням. Це такі вправи і задачі , що
потребують від учня всебічного врахування взаємозв’язків між даним і
шуканим, правильного оцінювання окремих компонентів завдання, поданого
в нестандартній формі. До таких завдань належать також вправи і задачі,
після розв’язання яких вимагається щось виділити, порівняти, так звані
ущільнені завдання, що складаються із комплексу звичайних вправ або
задач.
Система завдань, що забезпечує формування інтересів, розвиток їх
логічного мислення, збагачення мови, тільки вони забезпечуватимуть
формування інтересів і розвитку інтелекту.
В.О.Сухомлинський писав, що школа повинна бути не коморою знань , а
середовищем думки, тоді предмет , що його викладає вчитель, стає не
кінцевою метою його діяльності, а засобом розвитку дитини.
Для формування інтелектуальної культури молодших школярів позитивно
впливають такі види завдань:
Завдання з елементами дослідження. До них можна віднести вправи із
словами: «порівняйте», «виділіть головне», «покажіть», «обґрунтуйте»,
«доведіть», «узагальніть» та ін..
Завдання при виконанні яких учні відкривають нові для себе зв’язки,
закономірності.
Вправи на використання різних тверджень.
Випереджаючі завдання.
Заохочення учнів самостійно шукати шляхи для отримання відповіді на запитання, а не отримувати готову відповідь на запитання. Учитель може підказати, де шукати відповідь, і тільки, якщо учень шукав, але не знайшов відповіді, дати йому готову відповідь.
Учень не повинен боятися висловити власну думку і доказувати її правильність. не потрібно відразу говорити, що думка учня є хибною. Краще дати змогу доказати своє твердження, і вислухати думки інших учнів. Виникне дискусія. І в процесі дискусії учень зможе побачити правильність чи хобність свого твердження, навчиться захищати свої інтереси, побачить що його думка є важливою і його готові вислухати.
Цікаві вправи та ігри. Важливо, коли учні отримують задоволення від уроку. В кінці уроку вчителеві варто поцікавитися, які завдання виявилися найцікавішими, від виконання яких завдань учень отримав задоволення.
Самостійне складання вправ учнями (спочатку за аналогією, пізніше – за
конкретними умовами).
Відродження нашого суспільства, його успішний розвиток значною мірою
залежить від творчості та активності людей, тих умов, які створюються
для розвитку кожної особистості.
Використана література:
http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=82212&pg=3
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0
